Alex ST

Всесвіт Зоряного Шляху вперше з’явився 11 березня 1964 року у вигляді чернетки стислого опису нового телесеріалу. Ось що розповідав автор, американський льотчик у відставці Джин Родденберрі.

«Зоряний шлях – це драматичний телесеріал з одногодинними серіями: бойовик, пригоди та наукова фантастика. Перший подібного типу. Із сильними головними та деякими іншими постійними персонажами. Події відбуваються у знайомому, основному місці; акторський склад постійний. Серіал наповнений хвилюючими пошуками людиною самої себе, людяності.»



У документі (він є тут, або тут) є й ідеї для кількох серій. Ось ті деякі з них, що опиняться насправді втілені в першому серіалі.

«Наступна клітка. Відчай нашого головного героя, який був поневолений і виставлений у клітці, немовби у звіринці. Згодом йому запропонували пару…

День, коли Чарлі став богом. Випадкова поява безмежної волі робити що завгодно у дуже обмеженої людини.

Президент Капоун. Паралельний світ, Чикаго. Минуло 10 років з часу, коли Ол Капоун здобув перемогу і встановив гангстерські порядки для всієї нації.

Жінки. Хитрий шахрай на борті везе з собою цілий «вантаж» жінок для віддаленої колонії.

Містер Сократ. Найдивовижніший світ. Суспільство, що перебуває у телепатичному зв’язку із Землею протягом століть, обирає та клонує найбільш незвичних та розумних представників людства в історії. На одній вулиці можна побачити таких людей, як Юлій Цезар, Наполеон, Флоренс Найтінгейл, Чингісхан, Томас Джефферсон, Керрі Нейшн та Адольф Гітлер. Те, що спочатку здається цілковитою нісенітницею з поглядів Зоряного Шляху, раптово стає дуже реальною і смертельно небезпечною грою, що розпочинається у форматі Римського Колізею: учасники – «гладіатори», ставки – життя і смерть; і ця гра починається вже зараз!

Чужинець. Відправившись з однієї планети, зореліт прямує до другої у цій самій зоряній системі. Доти ще не стало очевидним, що чужа розумна істота проникла на борт з метою захопити владу над розумами головних членів екіпажу – і атакувати на ворожу цивілізацію з іншої планети, використавши для цього наш корабель. Це «страшна казка», і в ній ми наголошуємо на тонкості цього нападу на розумну істоту, що переростає у загрозу взаємної підозри усьому кораблю.

Людська пастка. ...Знайшовся світ, який, здається, зовсім схожий на Землю, та ще й цілком безпечний. Але він швидко наповнюється жахом, коли капітан і команда починають стикатися з дивними явищами. Це навіть більш, ніж просто явища: пастки, розставлені власними думками, але реальні, як плоть і кров. Те, чого чоловік бажає найбільше, з’являється перед ним – будь то вода, їжа, жінка, давно померлий родич, золото, чи навіть шлях до влади. Ці пастки стають все більш неуникливими, аж поки члени команди ледве не гинуть, зовсім не здатні відрізнити реальність, яка повинна бути, від видінь, що їх знищують.

Дзеркало. Здається неминучим зіткнення з таким самим зорельотом, що прямує точно зустрічним курсом. Не тільки він сам такий самий, а і весь його екіпаж. Як воно – дивитися в обличчя другому собі, дізнавшись, що вижити можна, лише вбивши його?»

Тоді, більш ніж півстоліття тому, капітана зорельоту звали Роберт Ейприл. Більш того, сам зореліт називався… «Йорктаун». Ось що написано про його характеристики:

«Клас: крейсер, тоннаж 190 000 т. Екіпаж: 203 особи. Двигун: космічний «варп» (максимальна швидкість 0.73 світлового року на годину). Автономність: 18 років на крейсерській швидкості. Мета і тривалість місії: дослідження Галактики та планет класу М протягом 5 років.»

Може здаватися, що Зоряний Шлях у первинному виді був занадто «чужий», інший порівняно з тим, яким його знаємо. Але це не зовсім так. Ось, наприклад, член екіпажу, ім’я якого теж невідоме, але варто лише прочитати:

«Корабельний доктор. Філіп Бойс, неохочий до космічних подорожей. У віці 51 рік він балакучий, гумористично-цинічний, і схильний насолоджуватися власною слабкістю. Той на кого може по-справжньому покладатися капітан Ейприл, «Боунс» Бойс вважає себе єдиним реалістом на борті. Він розглядає кожну чергову висадку на планету більше як привід до роздратованості, аніж до захвату.»

І нарешті, ще один:

«Старший лейтенант. «Права рука» капітана, той хто командує всіма обов’язками на кораблі від набору команди містка до нагляду над найостаннішими салагами. Його ім’я – містер Спок, і на перший погляд він може налякати – обличчя таке хмуре і сатанічне, що майже можна очікувати, що ще є й хвіст з пікою. Можливо напівмарсіанин, він має червонувату шкіру, а його вуха трохи гострі. Але що дивно – тихий характер містера Спока сильно контрастує його сатанічній зовнішності. З усіх членів команди він найближчий до капітана, фізично та емоційно, як командир. Його найбільша слабкість – аж майже котяча цікавість усім хоч трохи чужоземним.»

Перша серія «Клітка» була знята телекомпанією CBS у тому самому році (1964), і майже повністю була використана для створення двох «регулярних» серій 1-го сезону – «Звіринець» (1966). Ось кадр з них – здається, про це якраз йдеться в кінці попереднього абзацу: